Вони прославили свій край. Микола Дем’ян — митець з гуцульського Парижа, частина 11

Продовження публікації, початок див. блог:

Частина 1       Частина 2      Частина 3     Частина 4     Частина 5    Частина 6      Частина 7 Частина 8       Частина 9   Частина 10 

ЛИЦАР ОРДЕНУ КНИГИ

Від художньо-технічного оформлення

до книжкового дизайну

Надія Пономаренко,

заслужений художник України,

доцент кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту

Прихід комп’ютеризації значно пришвидшив і полегшив роботу сьогоднішнього художника книги, звільнив його від багатьох рутинних операцій, збагатив різноманітною шрифтовою базою, надав можливості творити численні варіанти і обирати кращі. Проте захоплення комп’ютерними засобами несе в собі й чималі загрози.

Широкі комп’ютерні можливості додрукарських процесів, пропозиція якісних поліграфічних матеріалів, новації у палітурно-брошурувальних процесах провокують графічних дизайнерів на впровадження у своїх роботах різноманітних “красивостей”, на кшталт використання опрацьованих у графічних програмах кольорових просторових фотографій, шрифтів найрізноманітніших гарнітур та кеглів, їх деформацій, відтінювання тощо. На художника і, головним чином, на смак замовника, який оплачує у приватних видавництвах усі видатки на книгу, впливає масована атака широкого потоку гламуру. Обстоювати своє розуміння стилю і краси за таких умов дизайнеру з класичним розумінням книги досить нелегко.

Аналізуючи творчість Миколи Дем’яна останнього десятиліття, помічаємо боротьбу за вибір художньої мови у кожному його проекті. І не завжди перемога залишається на боці професіоналізму та доброго смаку. Є випадки, коли художник змушений поступатися своїми принципами, коли неможливо переконати замовника, який має своє бачення книги, свої естетичні поняття та ще й оплачує усі видатки.

Вони прославили свій край. Микола Дем’ян — митець з гуцульського Парижа, частина 10

 Продовження публікації, початок див. блог:

Частина 1       Частина 2      Частина 3     Частина 4     Частина 5    Частина 6      Частина 7 

Частина 8       Частина 9

   

       

ЛИЦАР ОРДЕНУ КНИГИ

Від художньо-технічного оформлення

до книжкового дизайну

Надія Пономаренко,

заслужений художник України,

доцент кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту

Знову у рідній видавничій стихії

  Час та праця принесли визнання. Микола Дем’ян став одним із перших закарпатських книжкових дизайнерів, хто зміг поєднати сучасні широкі комп’ютерні можливості з класичними знаннями та вмінням художника книги докомп’ютерної епохи. До нього охоче звертаються закарпатські видавництва, особливо, коли йдеться про серйозні видання зі складною дизайнерською структурою. Ще в 90-х, працюючи в газетах, починає співпрацювати, окрім “Карпат”, з новоствореними видавництвами “Мистецька лінія”, “Ґражда”, “Карпатська вежа”, ВАТ “Видавництво “Закарпаття”, ВАТ “Патент”, КП “Ужгородська міська друкарня”.

  У 2006 році повертається в рідну видавничу стихію — він знову художній редактор, але вже у ВАТ “Видавництво “Закарпаття”, а з 2008 року працює у новоствореній Закарпатській філії видавництва “Знання” (Київ). Тепер художнє оформлення книги повністю готує на комп’ютері з допомогою відповідних програм. До ручної графіки більше не повертається.

На допомогу фахівцю: Марко Бараболя - „Закарпатський Остап Вишня”

Методико – бібліографічні матеріали

до 105-ї річниці від дня народження

Марка Бараболі

„Закарпатський Остап Вишня”

  

 91.9:83.3(4Укр-4Зак)

З-18

 У виданні представлено життєвий та творчий шлях Івана Федоровича Рознійчука 

(літературний псевдонім Марко Бараболя).

 Марко Бараболя - псевдонім, під яким увійшов у закарпатську літературу наприкінці 20-х років ХХ століття Іван Федорович Рознійчук.

Дивною та надзвичайно сумною є доля цього одного із найпопулярніших і найулюбленіших письменників краю у 30-х роках минулого століття, творчість якого тільки у роки незалежності України зайняла чільне місце у літературному процесі Закарпаття.

«Свідомий вибір – орієнтуємось на професію»

2 квітня в районній бібліотеці організовано профорієнтаційний захід «Свідомий вибір – орієнтуємось на професію» для старшокласників-випускників ЗОШ І-ІІІ ступенів №3.

З метою краще зрозуміти і впевнитись, що обрали правильний для себе фах, і що для цього потрібно, які вимоги до професій, були запрошені: районний військовий комісар Сойма Микола Михайлович, старший оперуповноважений сектору кримінальної міліції у справах дітей Цуперяк Валерій Миколайович, журналіст районної газети «Зоря Рахівщини» Микуляк Іванна, начальник Рахівського районного відділу з надзвичайних ситуацій підполковник Тушер Олександр Сергійович, який подарував бібліотеці дві книги «Пожежна служба Закарпаття» (авт. Василь Нитка). З професією вчителя ознайомив Гудзь Юрій Юрійович – вчитель військової підготовки, класний керівник (ЗОШ№3). Ворохта Марія Василівна – бібліотекар ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 – презентувала роботу бібліотекаря. Співробітниця районного Центру зайнятості Британюк Олеся Валентинівна, ознайомила з вимогами ринку праці на сьогоднішній день, які професії є найбільш затребуваними, а також роздала учасникам буклети «Професійна орієнтація в державній службі зайнятості», «»Інвалід» не означає «непрацездатний»», «Поради тим, хто шукає роботу» та ін.

Тренінг з електронної звітності: вивчаємо ЕСМаР

Стрімкий розвиток електронних інформаційних технологій призводить до багатьох змін у сфері діяльності бібліотек. Міністерством культури України впроваджується в дію електронна система моніторингу базової мережі публічних бібліотек України ЕСМаР.         Інформація від бібліотек здається у режимі он-лайн, зберігається на окремому сервері, і доступна для користувачів системи з будь якого комп’ютера, підключеного до Інтернету.

На базі Інтернет-центру Рахівської ЦРБ відбулись двотижневі навчання зав. філіями ЦБС з електронної звітності ЕСМаР. Завідувачка методико-бібліографічним відділом ЦРБ розповіла про організацію переходу бібліотек на он-лайн звітність та презентувала систему. Під час навчання присутні ознайомились з заповненням звітів бібліотек, та новими принципами роботи з даними, училися користуватися системою електронної звітності.

Вони прославили свій край. Микола Дем’ян — митець з гуцульського Парижа, частина 9

 Продовження публікації, початок див. блог від 7, 21, 30 квітня 14, 24 травня 2013 р., 27 лютого, 6, 18 березня  2015 р.

ЛИЦАР ОРДЕНУ КНИГИ

Від художньо-технічного оформлення

до книжкового дизайну

Надія Пономаренко,

заслужений художник України,

доцент кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту

Період, відданий пресі

Перше десятиліття після розпаду Радянського Союзу та утворення незалежної України — часи хаосу й руйнації державних виробничих структур, серед яких були і видавництва. Але це й часи відміни цензури, часи впровадження нових інформаційних технологій, початок ери комп’ютеризації. Усе разом дало поштовх для розвитку різноманітних інформаційних виробництв, серед яких — газетне й книжкове. Гинуло старе, велике, державне, зате множилося нове, невеличке, приватне. Це були роки імпульсивних спроб, експериментів, ризику, нових починань. Тоді утворювалося багато приватних газетних, видавничих та друкарських бізнесів, які на сьогодні або щезли, або вистояли і зміцніли.

  

Тренінг «Практична медіаграмотність»

27-28 березня цього року двоє бібліотекарів нашої ЦРБ взяли участь у дводенному тренінгу «Практична медіаграмотність» у Львові, який організував МБФ «Академія української преси» (АУП)  за підтримки програми «Бібліоміст».  Під час тренінгу учасникам були  запропоновані моделі практичної медіаосвіти та медіаграмотності, які можуть бути імплементовані у діяльність їх бібліотечних закладів.

Тренінг проходив в цікавих форматах: діалоги, дискусії, робота в групах, практичні завдання. Присутнім було представлено багато цікавих презентацій, підготовлених високо кваліфікованими лекторами:

Усний журнал до Міжнародного дня поезії

Страшні слова, коли вони мовчать,

коли вони зненацька причаїлись,

коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів,

із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів,

а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія - це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі.

Ліна Костенко

  Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі - так називався усний журнал, який був проведений в центральній районній бібліотеці 20 березня., присвячений Міжнародному дню поезії .

  Що таке поезія? Молитва. Звернення до Бога і людей. Це - любові невимовне світло, Що до Тебе крізь цю ніч веде.

Вони прославили свій край. Микола Дем’ян — митець з гуцульського Парижа, частина 8

 Продовження публікації, початок див. блог від 7, 21, 30 квітня, 14, 24 травня 2013 р., 27 лютого, 6 березня  2015 р.

ЛИЦАР ОРДЕНУ КНИГИ

Від художньо-технічного оформлення

до книжкового дизайну

Надія Пономаренко,

заслужений художник України,

доцент кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту

Працюючи в “Карпатах”, окрім конструювання книги, Микола набув і досвід її ілюстрування. Про перші спроби — дитячу книжку “Чому в зайця не болять зуби” та збірник новел “Срібна пряжка” мовилося раніше.

У трьох збірниках казок та переказів карпатського фольклору, які вийшли в серії “Бібліотека “Карпати”, — “Правда і кривда” (1981), “Ходили опришки” (1983), “Зачаровані казкою” (1984) — він заявив про себе як художній редактор, шрифтовик та художник-ілюстратор. Структура серії включала:

— оправу № 5, на корінці якої розміщені набірний заголовок та марка серії, а сюжетний рисунок разом з набірним заголовком на першій та ілюстративна кінцівка на четвертій сторінці закомпоновані у видовжені прямокутники, облямовані масивними подвійними рамками;

— сюжетний форзац у дві фарби;

— розгорнутий титул з двох частин — сюжетного фронтиспісу зліва та простого набірного титулу справа;

— ілюстративні шмуцтитули з набірними або рукописними заголовками;

— сторінкові або півсторінкові сюжетні ілюстрації, завужені від смуги набору.

Малюнки для оправи та ілюстрацій виконав авторською технікою — туш, перо, акварельна підкладка для фону.

Вони прославили свій край. Микола Дем’ян — митець з гуцульського Парижа, частина 7

Продовження публікації, 

початок див. блог від 7, 21, 30 квітня, 14, 24 травня 2013 р., 27 лютого 2015 р.

 ЛИЦАР ОРДЕНУ КНИГИ

Від художньо-технічного оформлення

до книжкового дизайну

Надія Пономаренко,

заслужений художник України,

доцент кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту

У роботі над будь-якою книгою надзвичайно важливими є порозуміння між літературним та художнім редакторами. Саме такі стосунки склалися з Леонідом Годованим, завідувачем редакції туристичної і краєзнавчої літератури, фахівцем високого рівня. З самого початку він став для Миколи старшим товаришем та порадником. Впродовж років за участю їх тандема побачили світ краєзнавчі і туристичні видання для кожної з областей зони видавничої діяльності “Карпат” — Закарпаття, Прикарпаття та Буковини. Це були путівники по обласних і районних центрах, найважливіших туристичних об’єктах. Микола розробляв для них макети загальної верстки, макети верстки вкладок з фотоілюстраціями, шрифтово-декоративні обкладинки, титули та шмуцтитули, у яких поєднував фотографії, графічні елементи та власноручно писані або виклеєні фотонабірні заголовкові шрифти.

Вони прославили свій край. Микола Дем’ян — митець з гуцульського Парижа, частина 6

 Продовження публікації, початок див. блог від 7, 21, 30 квітня, 14, 24 травня 2013 р.

П’ята частина закінчилася автобіографічним нарисом. Продовжуємо публікацію фрагментами науково-аналітичного дослідження творчості

Надії Пономаренко «ЛИЦАР ОРДЕНУ КНИГИ. Від художньо-технічного оформлення до книжкового дизайну».

ПРО СЕРЕДНЬОВІЧНІ ЧЕСНОТИ,

«ТВЕРДИЙ» ГУЦУЛЬСЬКИЙ ХАРАКТЕР

ТА ВІРНІСТЬ МИСТЕЦЬКОМУ ОБОВ’ЯЗКУ

     Є  люди, без яких сьогодні важко  уявити культурне середовище Закарпаття, України. Їх не так вже й багато, незважаючи на широку репрезентативність  творчих професій. Ужгородський художник-графік Микола Дем’ян, уродженець с. Богдан Рахівського району, займає тут власне, цілком осібне місце. 

     Його окремішність вимірюється насамперед  фаховою приналежністю, її, скажемо так, стратегічною особливістю. І за освітою (закінчив свого часу Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова у Львові, нині Українська академія друкарства), і за покликанням пан Микола – художник книги. Здавалося б, що тут особливого? Сьогоднішня прагматична доба живе зовсім іншими цінностями. Молодшим генераціям українців важко уявити, що до книжкових крамниць ще двадцять років тому вишиковувалися довжелезні черги. Нині ж, за словами мого творчого побратима, поета, прозаїка, літературного критика з Тернополя Петра Сороки, перебуваємо «на похороні книги». Чому так сталося? Відповідь  однозначна: війна… Жорстока війна, яка ніколи (навіть з настанням Незалежності) не припинялася  супроти України. Викрадення українського інформаційного простору – найхарактерніша її ознака, від якої потерпаємо особливо сьогодні…

"Книга - додому"

ШАНОВНІ РАХІВЧАНИ!

Якщо ви любите читати, але не маєте фізичної змоги завітати до нас у бібліотеку, ми можемо Вам допомогти.

Пропонуємо нову послугу - 

"КНИГА - ДОДОМУ".

Звертайтеся у центральну районну бібліотеку за телефоном 2-29-02, в соціальні мережі  Однокласники (Рахівська районна бібліотека) та Facebook (Рахівська районна бібліотека) або на електронну пошту rakhiv.crb@gmail.com.

Наш земляк - герой!

До річниці пам'яті подій на Майдані, завідувачка методико-бібліографічним відділом Рахівської ЦРБ видала буклет про Героя України, нашого земляка Петра Гаджу.

Рекомендуємо бібліотекарям сільських бібліотек-філій Рахівської ЦБС, використовувати в заходах, присвячених цим подіям.

Під чарами рідної мови

 

Як парость виноградної лози, 

Плекайте мову. 

Пильно й ненастанно 

Політь бур’ян. 

Чистіша від сльози 

Вона хай буде. 

Вірно і слухняно 

Нехай вона щоразу служить вам, 

Хоч і живе своїм живим життям.

М.Рильський.

Міжнародний день рідної мови — день "підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності" проголошений на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня - 17 листопада 1999 року в Парижі. Відзначається щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року.

     Мова — живий організм, який розвивається за своїми законами. Це нетлінний скарб століть, що передається від покоління до покоління і об’єднує минуле й прийдешнє. Це - спадкоємність не лише в межах роду, а й народу. Ще Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя.           

На допомогу фахівцю: Історична довідка до 120-річчя від дня народження Степана Клочурака

 

  „Дякую за кожний новий ранок” 

78.32(4Укр-4Зак)

Д-99

Видання інформує про життєвий шлях громадсько-політичного діяча, журналіста, президента Гуцульської республіки, уродженця Рахівщини Клочурака Степана Степановича.

Розраховано на бібліотекарів та читачів, які цікавляться даною темою.

 Зміст

1. Життєпис
2. Гуцульський зрив
3. Твори, де Степан Клочурак виступає персонажем (образом для нього)
4. Література

1. Народився Степан Степанович Клочурак 27 лютого 1895 р. у с. Чорна Тиса Рахівського району в багатодітній селянській родині. У 1901 р. пішов до сільської народної школи. 1905-го року батько записав його до 4 класу угорської католицької початкової школи в Ужгороді для вивчення угорської мови. Через рік юнак вступив до Ужгородської угорської гімназії, а 1910-го перевівся до класичної гімназії м. Мараморош-Сиґета, яку успішно закінчив 1914 р. У 1915 р. його призвали до австро-угорської армії і відправили на російський фронт. Там йому надано офіцерського звання підпоручика. Після поранення тривалий час лікувався, а в 1917 р. опинився на румунському фронті. Звідти у 1918 р., коли розпалася Австро-Угорщина, С. Кочурака перевели до Праги.