Браво, нова книга краєзнавча!

22 травня в м. Рахів, на площі біля районного будинку культури,  відбулась вулична акція «Браво, нова книга краєзнавча», метою якої була популяризація краєзнавчої книги, реклама бібліотеки та бібліотечних послуг.

Активну участь у організації та проведенні акції взяли члени клубу за інтересами «Гуцульщина», який діє при краєзнавчому секторі Рахівської центральної районної бібліотеки. 

До уваги рахів’ян було організовано виставку нових краєзнавчих надходжень, представлено книги з різних галузей знань: історії, природничих наук, туризму, мистецтва, культури, фольклору рідного краю. Зокрема, широко було висвітлено художню літературу відомих закарпатських авторів та нові актуальні  книги про Гуцульщину.

Гуцульщина – перлина у барвистому намисті України

 Шановні читачі, дозвольте запропонувати віртуальну виставку книг, яка відкриє Вам історію, культуру, традиції, цікаві факти побуту та самобутнє мистецтво нашого краю. В запропонованих виданнях також можна ознайомитись з біографіями та життям відомих постатей Гуцульщини, які прославили наш край, як на території України, так і за її межами, вписали Гуцульщину у незабутню книгу пам'яті народу, що залишиться назавжди у віках.

Гуцульщина. Перлина Українських Карпат: Альбом / Ред. Старосольська У. – В-во: Українське гуцульське товаристо «Черемош» Філадельфія, 1998. – 500с.

Мета гуцульського альбому – коротко подати історію, культуру, побут і звичаї гуцулів – верховинців, мешканців українських Карпат. В цьому альбомі автори намагаються подати чужинецькому світові вірний образ Гуцульщини, її минувшини, історії та культури, але також зберегти духові та матеріальні надбання гуцулів та їхні традиції для нашого майбутнього покоління.

Лаврук, Марія

Гуцули Українських Карпат (етнографічне дослідження): Монографія. – Львів: Вид.центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. – 288с.

У монографії обґрунтовано концептуальні засади і методику етнографічних досліджень – комплексного географічного вивчення етнічних спільнот.

Гуцули – самобутня група (субетнос) українців, разом з територією їхнього проживання, вперше розглядаються як єдиний соціальний етнографічний комплекс – етнографічний район, цілісність якого забезпечується геопросторовими і генетичними чинниками, історією розвитку, культурними зв'язками.

Свято матері, матусі

День матері—одне з найбільш зворушливих свят, тому що всі ми з дитинства і через все життя до своїх останніх днів несемо в своїй душі єдиний і неповторний образ — образ своєї матері, яка все зрозуміє, пробачить, притисне до серця і буде самовіддано любити свою дитину незважаючи ні на що.

     Дуже цікавим було свято «День матері» 14 травня 2015 року в Рахівській районній бібліотеці, яке підготували та провели вихованці та педагоги  Рахівського районного реабілітаційного центру для інвалідів та дітей-інвалідів, працівниця Інтернет-Центру бібліотеки та учасники вокального ансамблю «Гармонія» РБДЮТ під керівництвом Беркели О.В.

      У надзвичайно теплій атмосфері вихованці нашого центру привітали своїх мам з цим чудовим святом.

Вони прославили свій край. Микола Дем’ян — митець з гуцульського Парижа, частина 12

Продовження публікації, початок див. блог:

Частина 1       Частина 2      Частина 3     Частина 4     Частина 5    Частина 6   
Частина  7      Частина 8      Частина 9    Частина 10    Частина 11

ЛИЦАР ОРДЕНУ КНИГИ
Від художньо-технічного оформлення

до книжкового дизайну

Надія Пономаренко,

заслужений художник України,

доцент кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту

  

...У 2006 році... — він знову художній редактор, але вже у ВАТ “Видавництво “Закарпаття”, а з 2008 року працює у новоствореній Закарпатській філії видавництва “Знання” (Київ).

Ваш подвиг житиме в віках

Ніхто не забутий... На попіл ніхто не згорів!

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть...

І доки є пам’ять в людей і серця в матерів,

Доти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

-------------------------------------------

Ніхто не забутий! На попіл ніхто не згорів!

    Травень... Це місяць буяння садів, місяць по-літньому теплих ночей і нескінченних солов’їних пісень... А ще це місяць, коли змовкли останні постріли гармат, настала тиша і прийшов довгожданий, вистражданий, оплачений дорогою ціною мир. «Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..»

До історії Рахівщини з істориком Миколою Ткачем: Освітянська профспілка Рахівщини

На прохання Миколи Івановича Ткача, відомого історика нашого краю, публікуємо його дослідження становлення та розвитку освітянської профспілкової організації на Рахівщині. Матеріали подаються в авторському оригіналі.

Чи були профспілкові організації або хоча б осередки в освітянському середовищі у Рахівській окрузі наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть, відомостей немає, хоча на території  історичного Закарпаття в окремих містах в цей період вони вже діяли. Відчутною могла би бути їхня роль у 20-30-х роках, особливо там, де за чехословацький період були відкриті неповні середні школи, звані горожанками, у Ясінях, Рахові, Великому Бичкові та Солотвині, яке до кінця 50-х років ХХ століття належало  до Рахівщини. Але історична література свідчить, що більшість тогочасних вчителів, які відстоювали українські національні інтереси, були членами крайового Педагогічного товариства, створеного в 1924 році та «Просвіти» [2, с.360, 4, с. 120-123.].

Таким чином, освітянські профспілки на Рахівщині почали зароджуватися тільки після звільнення краю від нацистів у вересні – жовтні 1944 року і підписанням радянсько-чехословацького договору про возз’єднання Закарпатської України з матір’ю-Україною 29 червня 1945 року та схвалення цього акта сьомою сесією Верховної Ради УРСР [1, с. 60.].  Цей рух незабаром набув такого розмаху, що це зумовило необхідність об’єднання розрізнених первинних осередків шкіл в окружну профспілкову організацію. Цьому сприяло й те, що 22 січня 1946 року в складі України створено Закарпатську область з центром у м. Ужгород [1, с. 60.]. Відбулося це на початку 1946 року, де було обрано окружний комітет освітянської профспілки [4, с. 413.]. Його головою на громадських засадах став один із інспекторів окружного відділу освіти (він був із Наддніпрянщини і прізвище його забулося). Пізніше функціональні обов’язки голови виконували інспектори шкіл окрвно (з 1953 року райвно) М. А. Грицак, П. П. Стрічик, І. І. Хорький, завідуюча РМК відділу народної освіти М. М. Волощук.

Вони прославили свій край: Вчитель з великої букви

Ткач Микола Іванович народився 8 жовтня 1942 року в Рахові (прис. Вільховатий, тепер село Костилівської сільської ради) за Угорщини. Його батько, Іван Ткач, працював бригадиром лісорубів, а мама Анна із родини Семенюків була домогосподаркою.

У жовтні 1944 року, на третьому році життя, у ході боїв за визволення Рахівщини під час артилерійських і мінометних обстрілів, розривом одного із вибухових розрядів був поранений. 

1 вересня 1949 року він стає учнем 1-го класу Вільховатської початкової школи, яку закінчив 1953 року. Протягом 1953 – 1956 років вчиться в Костилівській семирічці, де був одним із кращих учнів. Далі поступає у 8 клас Діловецької середньої школи, але, у зв’язку з матеріальними нестатками багатодітної сім’ї, змушений залишити навчання і в чотирнадцять років іде на лісорозробки. У цей же період допомагає батькам у домашньому господарстві, зокрема випасає ягнят, овець, корів, під час чого самотужки  вчиться грі на дримбі, сопілці, мандоліні, скрипці, гармоніці і знайомився з багатьма творами художньої літератури. Працюючи лісорубом, помічником пилорамника Костилівського лісозаводу, завідуючим бібліотекою і клубом с. Вільховатий, у 1959 – 1963 роках здобуває середню освіту в Костилівській вечірній школі сільської молоді. У 1963 – 1964 рр. брав участь у будівництві Братської ГЕС та Братського лісопромислового комплексу в Іркутській області як монтажник-висотник, де здобув суміжні професії: електрозварника, газозварника і різальника металу. Там іноді йому доводилось у межах 50° морозу працювати на висоті до 200–250 м.

Бібліографія як засіб освоєння сучасного інформаційного простору

На базі Рахівської ЦРБ нещодавно відбувся семінар бібліотечних працівників району 

„Бібліографія як засіб освоєння сучасного інформаційного простору”. 

Завідуючими відділами ЦРБ було надано ряд консультацій присутнім та проведені практичні заняття з бібліографічного опису документу, відбулось професійне спілкування за темою „Співпраця бібліотеки з владою, населенням і громадськими організаціями” та був проведений так званий „акваріум” „Інформаційні зони в бібліотеках: формування та використання”.

 

        

Нові надходження краєзнавчої літератури до книжкового фонду бібліотеки

Рац-Стоїлкович, Саманта

 Десь близько.– Львів: Тиса, 2014. – 44с.: іл.

«Десь близько» - перша збірка – білінгва руснацької поетеси Саманти Рац-Стоїлкович. Минулого року в Сербії вийшла її збірка руснацькою мовою «Чарна русалка».

Поетка дарує нам власну історію духовного розвитку жіночої істоти, її специфічної самотності, що починає наростати у кожній жіночій душі від першої хвилини її самостійного вдиху за межею материнського тіла.

Пісні – тексти особливо цінні ще й тому, що тут не просто розгортається споконвічна жіноча драма – сприйняття кохання в собі, тут залишається простір для неї самої, її глибокої зацікавленості в таємницях Всесвіту.

Філіпов, Олексій

Кельти на берегах Латориці: Ранній залізний вік (ІІІст. До н.е. – 65 р. до н.е.). Краєзнавчий нарис. – Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2013. – 48с.: іл..

Опідум (городище) кельтів займає близько 15 га на горах Галіш (237 м над рівнем моря) і Ловачка (304м). Він знаходиться на території села Клячаново, що на північно-західній околиці сучасного закарпатського міста Мукачево.

Постановами Кабінету Міністрів України від 1965, 2001, 2009 років опіум внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України національного значення (16).

Вони прославили свій край. Микола Дем’ян — митець з гуцульського Парижа, частина 11

Продовження публікації, початок див. блог:

Частина 1       Частина 2      Частина 3     Частина 4     Частина 5    Частина 6      Частина 7 Частина 8       Частина 9   Частина 10 

ЛИЦАР ОРДЕНУ КНИГИ

Від художньо-технічного оформлення

до книжкового дизайну

Надія Пономаренко,

заслужений художник України,

доцент кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту

Прихід комп’ютеризації значно пришвидшив і полегшив роботу сьогоднішнього художника книги, звільнив його від багатьох рутинних операцій, збагатив різноманітною шрифтовою базою, надав можливості творити численні варіанти і обирати кращі. Проте захоплення комп’ютерними засобами несе в собі й чималі загрози.

Широкі комп’ютерні можливості додрукарських процесів, пропозиція якісних поліграфічних матеріалів, новації у палітурно-брошурувальних процесах провокують графічних дизайнерів на впровадження у своїх роботах різноманітних “красивостей”, на кшталт використання опрацьованих у графічних програмах кольорових просторових фотографій, шрифтів найрізноманітніших гарнітур та кеглів, їх деформацій, відтінювання тощо. На художника і, головним чином, на смак замовника, який оплачує у приватних видавництвах усі видатки на книгу, впливає масована атака широкого потоку гламуру. Обстоювати своє розуміння стилю і краси за таких умов дизайнеру з класичним розумінням книги досить нелегко.

Аналізуючи творчість Миколи Дем’яна останнього десятиліття, помічаємо боротьбу за вибір художньої мови у кожному його проекті. І не завжди перемога залишається на боці професіоналізму та доброго смаку. Є випадки, коли художник змушений поступатися своїми принципами, коли неможливо переконати замовника, який має своє бачення книги, свої естетичні поняття та ще й оплачує усі видатки.

Вони прославили свій край. Микола Дем’ян — митець з гуцульського Парижа, частина 10

 Продовження публікації, початок див. блог:

Частина 1       Частина 2      Частина 3     Частина 4     Частина 5    Частина 6      Частина 7 

Частина 8       Частина 9

   

       

ЛИЦАР ОРДЕНУ КНИГИ

Від художньо-технічного оформлення

до книжкового дизайну

Надія Пономаренко,

заслужений художник України,

доцент кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту

Знову у рідній видавничій стихії

  Час та праця принесли визнання. Микола Дем’ян став одним із перших закарпатських книжкових дизайнерів, хто зміг поєднати сучасні широкі комп’ютерні можливості з класичними знаннями та вмінням художника книги докомп’ютерної епохи. До нього охоче звертаються закарпатські видавництва, особливо, коли йдеться про серйозні видання зі складною дизайнерською структурою. Ще в 90-х, працюючи в газетах, починає співпрацювати, окрім “Карпат”, з новоствореними видавництвами “Мистецька лінія”, “Ґражда”, “Карпатська вежа”, ВАТ “Видавництво “Закарпаття”, ВАТ “Патент”, КП “Ужгородська міська друкарня”.

  У 2006 році повертається в рідну видавничу стихію — він знову художній редактор, але вже у ВАТ “Видавництво “Закарпаття”, а з 2008 року працює у новоствореній Закарпатській філії видавництва “Знання” (Київ). Тепер художнє оформлення книги повністю готує на комп’ютері з допомогою відповідних програм. До ручної графіки більше не повертається.

На допомогу фахівцю: Марко Бараболя - „Закарпатський Остап Вишня”

Методико – бібліографічні матеріали

до 105-ї річниці від дня народження

Марка Бараболі

„Закарпатський Остап Вишня”

  

 91.9:83.3(4Укр-4Зак)

З-18

 У виданні представлено життєвий та творчий шлях Івана Федоровича Рознійчука 

(літературний псевдонім Марко Бараболя).

 Марко Бараболя - псевдонім, під яким увійшов у закарпатську літературу наприкінці 20-х років ХХ століття Іван Федорович Рознійчук.

Дивною та надзвичайно сумною є доля цього одного із найпопулярніших і найулюбленіших письменників краю у 30-х роках минулого століття, творчість якого тільки у роки незалежності України зайняла чільне місце у літературному процесі Закарпаття.

«Свідомий вибір – орієнтуємось на професію»

2 квітня в районній бібліотеці організовано профорієнтаційний захід «Свідомий вибір – орієнтуємось на професію» для старшокласників-випускників ЗОШ І-ІІІ ступенів №3.

З метою краще зрозуміти і впевнитись, що обрали правильний для себе фах, і що для цього потрібно, які вимоги до професій, були запрошені: районний військовий комісар Сойма Микола Михайлович, старший оперуповноважений сектору кримінальної міліції у справах дітей Цуперяк Валерій Миколайович, журналіст районної газети «Зоря Рахівщини» Микуляк Іванна, начальник Рахівського районного відділу з надзвичайних ситуацій підполковник Тушер Олександр Сергійович, який подарував бібліотеці дві книги «Пожежна служба Закарпаття» (авт. Василь Нитка). З професією вчителя ознайомив Гудзь Юрій Юрійович – вчитель військової підготовки, класний керівник (ЗОШ№3). Ворохта Марія Василівна – бібліотекар ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 – презентувала роботу бібліотекаря. Співробітниця районного Центру зайнятості Британюк Олеся Валентинівна, ознайомила з вимогами ринку праці на сьогоднішній день, які професії є найбільш затребуваними, а також роздала учасникам буклети «Професійна орієнтація в державній службі зайнятості», «»Інвалід» не означає «непрацездатний»», «Поради тим, хто шукає роботу» та ін.

Тренінг з електронної звітності: вивчаємо ЕСМаР

Стрімкий розвиток електронних інформаційних технологій призводить до багатьох змін у сфері діяльності бібліотек. Міністерством культури України впроваджується в дію електронна система моніторингу базової мережі публічних бібліотек України ЕСМаР.         Інформація від бібліотек здається у режимі он-лайн, зберігається на окремому сервері, і доступна для користувачів системи з будь якого комп’ютера, підключеного до Інтернету.

На базі Інтернет-центру Рахівської ЦРБ відбулись двотижневі навчання зав. філіями ЦБС з електронної звітності ЕСМаР. Завідувачка методико-бібліографічним відділом ЦРБ розповіла про організацію переходу бібліотек на он-лайн звітність та презентувала систему. Під час навчання присутні ознайомились з заповненням звітів бібліотек, та новими принципами роботи з даними, училися користуватися системою електронної звітності.

Вони прославили свій край. Микола Дем’ян — митець з гуцульського Парижа, частина 9

 Продовження публікації, початок див. блог від 7, 21, 30 квітня 14, 24 травня 2013 р., 27 лютого, 6, 18 березня  2015 р.

ЛИЦАР ОРДЕНУ КНИГИ

Від художньо-технічного оформлення

до книжкового дизайну

Надія Пономаренко,

заслужений художник України,

доцент кафедри дизайну Закарпатського художнього інституту

Період, відданий пресі

Перше десятиліття після розпаду Радянського Союзу та утворення незалежної України — часи хаосу й руйнації державних виробничих структур, серед яких були і видавництва. Але це й часи відміни цензури, часи впровадження нових інформаційних технологій, початок ери комп’ютеризації. Усе разом дало поштовх для розвитку різноманітних інформаційних виробництв, серед яких — газетне й книжкове. Гинуло старе, велике, державне, зате множилося нове, невеличке, приватне. Це були роки імпульсивних спроб, експериментів, ризику, нових починань. Тоді утворювалося багато приватних газетних, видавничих та друкарських бізнесів, які на сьогодні або щезли, або вистояли і зміцніли.